Є два типи аудіокниг, які я бачив. Один — запис, а інший — перетворення тексту в аудіо. Обидва мають ринок
Перший тип зараз умовно поділяється на дві категорії, одна використовується здебільшого для навчання дітей, а основна форма – це книжки з картинками та аудіозаписи.
Ще одна категорія – це онлайн-прослуховування, наприклад PodCast. Спосіб зарядки першого такий самий, як і звичайних книг, і він часто продається разом зі звичайними книгами;
Що стосується останнього, то з технічної точки зору проблеми з онлайн-прослуховуванням немає. PodCast також підтверджує це. При оновленні потрібен WIFI, що дещо обмежує діапазон використання.
Книги, записані на місцевому рівні, рідко зустрічаються в Китаї, але в Сполучених Штатах їх більше, а на Amazon є багато аудіокниг. Що стосується другого, то, власне, індустрія електронних паперових книг уже зайняла лідерство. Наприклад, Kindle має експериментальну функцію TTS (Text To Speech), яка використовується для перетворення електронних книг на аудіокниги. Таке програмне забезпечення не підходить для дитячого ринку, але дуже підходить для людей, чия робота потребує тривалого споживання бачення, наприклад програмістів або редакторів.
Але як написано в його інтерфейсі - експериментальний характер, тобто це не основна push-функція. Оскільки технологія TTS недостатньо зріла, щоб імітувати ритм мовлення реальних людей природно та плавно, у фактичному використанні її досвід роботи не є добрим, і її можна використовувати лише для допоміжних цілей на даний момент, а час для стягнення плати за послуги може не вистачати бути дозрілим.
Поширеною проблемою аудіокниг є те, що вони не підходять для жодного типу носія вмісту. Проблема в тому, що під час читання важко досягти паузи в думках. Ця пауза дуже важлива для читача, на неї потрібно спиратися при роздумах і нотатках.
Для цього аудіокниги потрібно призупинити, що породжує дві проблеми: одну незручно працювати, а іншу незручно витягувати. Тож загалом аудіокниги більше підходять для легкого читання чи як допоміжний інструмент.
